Державний НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

Лихоманка Західного Нілу в Європі в 2018 р.

 
16.10.2018

Лихоманка Західного Нілу в Європі в 2018 р.

Лихоманка Західного Нілу в Європі в 2018 р.
    Вірус лихоманки Західного Нілу[3] (англ. West Nile virus) — вид вірусів родини Flaviviridae, збудник гострого, не до кінця вивченого захворювання лихоманки Західного Нілу (лат. Encephalitis Nili occidentalis), що переноситься комарами роду кулекс (Culex pipiens). До вірусу, в першу чергу, сприйнятливі птахи, також люди і багато ссавців (коні, коти,  собаки, ховрахи, білки, кролі та ін.), які заражаються після укусів комарів-переносників. Збудник добре зберігається в замороженому та висушеному стані. За температури вище 56°C гине протягом 30 хв. Інактивується ефіром та дезоксихолатом. Лихоманка Західного Нілу має чітку сезонність – з липня по жовтень. Частіше хворіють люди молодшого віку.
Вірус лихоманки Західного Нілу був уперше зареєстрований у жінки в Уганді в 1937 році. В 1953 р. цей вірус був виявлений у птахів (ворон і голубів) в районі дельти Нілу. Протягом 50 років вірус широко розповсюдився країнами світу.
Лихоманка Західного Нілу – хвороба, що розповсюджується з неймовірною швидкістю в країнах Європейського Союзу, викликаючи все більше людських смертей. Це пов’язують із аномально високими температурами та довготривалими зливами. Такі погодні умови сприяють розповсюдженню комарів (переносників інфекції).
В країнах Європи з початку 2018 року зафіксовано 1266 випадків захворювання людей: Італія (495 випадків), Греція (261), Румунія (237), Угорщина (190), Хорватія (44), Франція (16). Країни-сусіди ЄС зафіксували 404 випадки захворювання людей: Сербія (320), Ізраїль (81) та ін. 124 летальних випадки, викликані даною хворобою, відмічені в Італії (36), Румунії (30), Сербії (29), Греції (31) та інших країнах.  
США. Кількість спалахів лихоманки Західного Нілу в 2018 році лише в Міссісіпі склала 4012 випадків. Також у США фіксують спалахи даної хвороби серед коней.
В Російській Федерації дана хвороба вперше була зареєстрована в 1999 році (492 серологічно підтверджених випадки). В 2010 році – 409 випадків. За 2013 рік зареєстровано 191 випадок в 16 регіонах.
В Україні лише у вересні поточного року зафіксовано 8 випадків захворювання людей ЛЗН в Запорізькій області. В період 2001 -2017 років діагноз ЛЗН встановлено 43 хворим, що проживали в м. Запоріжжя, м. Бердянськ, м. Енергодар, Василівський, Вільнянський, Токмакський, Гуляйпільський, Якимівський та Запорізький райони.
В Києві також зареєстровано випадок лихоманки Західного Нілу у молодого чоловіка, що повернувся з відпочинку на Кріті.
Інфікування людини частіше за все відбувається внаслідок укусів інфікованих комарів. Кровосиси заражаються під час живлення кров’ю інфікованої птиці.  Вірус також може передаватись при контакті з іншими інфікованими тваринами, їх кров’ю або тканинами. Зафіксовані випадки інфікування при трансплантації органів, переливанні крові, грудному годуванні. Також зафіксований випадок трансплацентарної передачі вірусу.
Інкубаційний період складає від 3 до 14 днів. Інфекція ЛЗН має безсимптомний перебіг (80% випадків) або у вигляді лихоманки (приблизно 20% випадків у людей). Прояви хвороби включають лихоманку, головний біль, втому, нудоту, больові симптому всього тіла, іноді шкірні висипи, збільшені лімфовузли (підщелепові, бокові шийні, кубітальні).
Симптоми важкої форми хвороби проявляються у вигляді енцефаліту, менінгіту, поліомієліту (головний біль, лихоманка, запаморочення, дезорієнтація, кома, тремор м’язів, судоми і параліч).  Тяжка форма хвороби може виникати у людей різного віку, але люди старше 50 років, з послабленим імунітетом мають більший ризик.
Для пацієнтів із нейроінвазійною формою лихоманки Західного Нілу проводиться підтримуюче лікування, допоміжна штучна вентиляція легенів та профілактика вторинних інфекцій. У людей, в яких є прояви хвороби, летальність досягає 10%. Вакцини для людей не існує.
Вірус ЗН підтримується в природі завдяки циклу передачі "комар-птах-комар". Птахи є резервуарними господарями вірусу ЛЗН.  Коні, як і люди, є кінцевими господарями.
У зв’язку із тим, що спалахам хвороби у людей передують захворювання тварин і птиці, погодні умови, що спричиняють розповсюдженню комарів, потрібно впровадити активну систему епіднадзору серед тварин для виявлення нових випадків хвороби. Це матиме рішуче значення для раннього виявлення хвороби, та попередження розповсюдження нових спалахів.
Для коней розроблені вакцини. Лікування є підтримуючим.
При відсутності вакцини для людей єдиним шляхом зменшення кількості випадків захворювання є підвищення рівня обізнаності населення про хворобу та шляхи передачі даної інфекції. Ефект профілактики інфекції серед людей залежить від розробки комплексних програм по епіднагляду та боротьбі з комахами.
http://elementy.ru/images/news/west_nile_virus_cycle_1.gif
https://static.ukrinform.com/photos/2016_02/thumb_files/630_360_1455088874-6974.jpg

Повернення до списку