Державний НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

Корисна інформація для споживачів

25.09.2017

Калібрування ЗВТ як невід'ємна частина досягнення високої точності вимірювань при дослідженнях у випробувальних лабораторіях

Головним підсумком роботи випробувальної лабораторії є експертний висновок, в якому подається  результат вимірювання показника, отриманий під час дослідження. Результат вимірювання – це кінцевий результат будь-якого процесу вимірювання -  встановлення значення (значень) вимірюваної величини, який і є відповіддю на запит замовника. Результат вимірювання, як правило, подають у вигляді одного виміряного значення величини і невизначеності вимірювання, яка означає, що будь-яке значення у межах інтервалу, визначеного невизначеністю вимірювання, є можливим значенням вимірюваної величини. Ці дані містять достатню для користувача інформацію щодо достовірності результату вимірювання, яку треба брати до уваги, наприклад, коли зіставляють виміряне значення з установленою границею. Невизначеність вимірювання і пов'язаний з нею рівень значущості є частиною результату вимірювання.
Щоб отримати довіру до результатів своєї роботи, лабораторія повинна  дбати про якість вимірювань, що виконуються. Відповідно до ДСТУ ISO 5725 характеристиками якості  є точність, достовірність, прецизійність і правильність вимірювань. Точність вимірювання характеризує близькість окремого результату вимірювання до істинного значення величини (VIM 2.11). Точність охоплює як прецизійність, так і правильність. Точності не можна приписати числове значення, але про результати вимірювань кажуть, що вони "більш точні", якщо похибки вимірювання, а отже, і невизначеність вимірювання, є менші. Точність вимірювання не може бути кількісним показником достовірності результатів вимірювань. Для цього потрібна оцінка невизначеності вимірювання.
Існує декілька способів підвищення точності вимірювань: застосування засобів вимірювань з високоточними характеристиками, додержання умов їх експлуатування, автоматизація процедур (наприклад: відбирання зразків, дозування), впровадження новітніх методик вимірювання, постійний метрологічний контроль стану засобів вимірювань та ін..
Випробувальні лабораторії ДНДІЛДВСЕ здебільшого виконують складні аналітичні дослідження із застосуванням не окремих приладів, а вимірювальних систем, які мають у своєму складі  декілька засобів вимірювання, допоміжне обладнання та реактиви, тому процес вимірювання складається з багатьох етапів. Для обчислення результату вимірювання можуть знадобитися, наприклад, концентрація реагенту, значення, отримані за допомогою засобів вимірювання, калібраторів і стандартних зразків. Усі ці значення мають деяку невизначеність, через це невизначеність має і результат обчислення.  Це означає, що конкретному результату обчислення відповідає не одне, а цілий інтервал істинних значень величини (VIM 2.11), з якими може бути обґрунтовано пов‟язане виміряне значення величини. Таким чином, щоб обчислити   невизначеність вимірювання, треба оцінити усі відомі джерела невизначеності, в тому числі і невизначеності застосованих засобів вимірювань.
Випробувальний центр ДНДІЛДВСЕ відповідно до вимог ДСТУ ISO 17025 запровадив постійний моніторинг стану засобів вимірювань, їх  інженерне обслуговування та обов’язкове калібрування.
Калібрування - процедура, під час якої за заданих умов на першому етапі встановлюють співвідношення між значеннями величини з невизначеностями вимірювань, які забезпечують еталони, та відповідними показами з пов‟язаною з ними невизначеністю вимірювання, а на другому етапі застосовують цю інформацію для встановлення співвідношення, яке дозволяє отримувати результат вимірювання за показами (VIM 2.39)
Під час процедури калібрування оцінюється невизначеність вимірювання приладу у декількох точках діапазону, або в робочому діапазоні.
В аналітичних вимірюваннях це поняття переважно пов'язане з калібруванням засобу вимірювання або вимірювальної системи. Можна відзначити такі характерні особливості: для аналізування застосовують хроматографічні та/або спектрометричні прилади; ці прилади потребують частого (щоденного, щотижневого, щомісячного) калібрування; показ, тобто вихідний сигнал приладу або системи, відповідає не тій величині, яка підлягає вимірюванню, тобто це може бути, наприклад, електричний заряд або потенціал, а не молярна концентрація чи масова частка.
За результатами калібрування приладу видається свідоцтво про калібрування та протокол із зазначенням відхилення показів від значень, реалізованих застосованим еталоном, і розширеної невизначеності вимірювань під час калібрування.
Оскільки, невизначеність  приладу потрібно ураховувати  під час обчислення  результату вимірювання досліджуваного показника, то виходячи з результатів калібрування, можна прийняти рішення щодо подальшого застосування цього засобу вимірювання під час точних вимірювань.

Повернення до списку