Державний НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

Корисна інформація для споживачів

04.09.2017

токсикологічний вплив інсектицидів, гербіцидів на медоносних бджіл

Сьогодні Україна займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи та третє місце серед всіх країн світу. Бджільництво відіграє важливу роль в економіці країни та забезпечує виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути, запилення ентомофільних культур. Великі площі медоносних угідь, сприятливі кліматичні умови, тисячолітній досвід утримання бджіл свідчать про можливість подальшого розвитку та ефективного функціонування галузі. Одним із каменів спотикання є отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз.
У більшості випадків отруєння бджіл відбувається через несвоєчасне попередження бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів, використання свідомо небезпечних для бджіл препаратів, авіа опилення та обприскування за швидкості вітру більше, ніж 5 м/с. Згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та  юридичні  особи,  які застосовують засоби захисту
рослин для обробки медоносних рослин,  зобов’язані не пізніше  ніж
за  три  доби  до  початку обробки через засоби масової інформації
попередити про це пасічників,  пасіки яких знаходяться на відстані
до   десяти   кілометрів   від   оброблюваних   площ.   При  цьому
повідомляється дата обробки,  назва препарату, ступінь і строк дії
токсичності препарату.
В боротьбі проти шкідників зростає асортимент та об’єми застосування інсектицидів. Щоб запобігти проблемі знищення бджіл, необхідно використовувати малотоксичні для них інсектициди та правильно вибирати час і період обробки поля. Правильно вибраний період обробки – це найважливіша умова, оскільки бджоли збирають нектар сезонно (з кінця квітня до середини жовтня). При тому літають вони тільки вдень при теплій сонячній погоді коли температура повітря не нижче +10 °С. Тому для обробки посівів краще вибирати вечірній час, що дозволить запобігти контакту бджіл зі шкідливими препаратами.
Всі пестициди, які використовуються в сільському господарстві по відношенню до бджіл поділяють на чотири класи небезпеки:
    1 клас – високонебезпечні (прикордонно-захисна зона для бджіл — 4–5 км; обмеження льоту бджіл — 4–6 діб);
    2 клас – середньонебезпечні (обмеження льоту бджіл 2–3 доби);
    3 клас – мало небезпечні (прикордонно-захисна зона для бджіл —2–3 км, обмеження льоту бджіл 1-2 доби);
    4 клас – практично безпечні для бджіл (прикордонно- захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту - 6-12 годин.
В 95 % випадків отруєнь бджіл хімічний токсикоз викликають саме інсектициди, в 4 % випадків – гербіциди і 1 % припадає на інші препарати.
Всі інсектициди, які використовуються аграріями і можуть викликати загибель бджіл відносяться до однієї з трьох груп: фосфорорганічні пестициди (ФОС), синтетичні піретроїди і неонікотиноїди, або є комбінацією діючих речовин різних груп; наприклад циперметрин + хлорпірифос, лямбда – цигалотрин + імідаклопрід, тощо. Більшість ФОС є високотоксичні для бджіл. Один із представників групи, а саме хлорпірифос проявляє досить тривалу дію, тому нетоксичний рівень для бджіл настає не менше як через п’ять днів після обробки. Піретроїди мають виражені відлякуючі властивості, тому бджоли уникають оброблені ділянки. Найбільш токсична дія піретроїдів на медоносних бджіл проявляється за температури + 25 °С, а на більшість шкідників за + 20 °С, і якщо проводити обробку рослин за температури +10°С – + 15 °С ризик для бджіл значно зменшується. Препарати на основі циперметрину проявляють свою токсичну дію на бджіл тільки в момент обробки полів. Наприклад, альфа – циперметрин через добу після застосування   – не токсичний. Препарати на основі імідаклопріду негативно впливають на бджіл, які безпосередньо контактують з обробленими рослинами, але при використанні препарату у вечірній час, його негативна дія значно скорочується.
Після отруєння інсектицидами, хвороба у бджіл протікає в залежності від характеру дії отрути, її концентрації і від виду зібраного бджолами корму (пилок, або нектар). Якщо швидкодіючі інсектициди надходять в організм бджоли з нектаром, то загибель бджіл настає швидко. У таких випадках бджоли навіть не встигають повернутися в вулик і гинуть в місцях збору нектару, або на шляху до пасіки. Хвороба протікає короткочасно і не завдає великої шкоди бджолам пасіки. Якщо ж бджоли збирали нектар, в якому міститься повільно діючий інсектицид, або коли бджоли, які збирають пилок, встигають його принести в вулик і сигналізувати іншим бджолам про місце його збору, то у вулику настає масове вимирання дорослих бджіл різного віку внаслідок масового вильоту бджіл пасіки в отруєну зону і принесення в вулики великої кількості отруєного корму. Симптоми хвороби: бджолярі відзначають на своїй пасіці ознаки хімічного токсикозу практично відразу ж після того, як в зоні льоту бджіл проводилася хімічна боротьба сільгоспвиробників з шкідливими комахами. Бджоляр починає знаходити загинувших бджіл, як на території пасіки, так і близько льотків і в вуликах. Хворі бджоли починають обсипатися з стільників, повзають як всередині вулика, так і поза ним.
Для проведення лабораторних досліджень відбирають не менш 300-500 загинувших бджіл у скляний чистий посуд.  Зразки опломбовують і висилають разом з супровідним документом та копією акту обстеження. В супровідній вказують, на який пестицид необхідно провести дослідження. Проби доставляють в лабораторію якнайшвидше, тому що деякі препарати нестійкі і швидко руйнуються. Якщо немає можливості доставити зразки в той же день, то зберігати їх необхідно в морозильній камері при  -18° С.
Отже, враховуючи токсичність пестицидів для бджіл, важливо дотримуватись всіх правил та норм використання препаратів. Щоб пестициди були безпечними, використовувати їх потрібно у вечірній час та при відносно низькій температурі. Асортимент агрохімікатів і сфера їх застосування повинні відповідати переліку пестицидів, які дозволенні до використання в Україні.
Для встановлення причин загибелі бджіл, враховуючи використання в сучасному сільському господарстві препаратів,  діючі речовини в яких відносяться до різних груп, лабораторії мають бути забезпечені стандартними зразками даних діючих речовин, а також необхідне відповідне обладнання, а саме рідинні та газові хромато-мас-спектрометри (LC/MS/MS, GC/MS/MS) та акредитовані методики досліджень.

Повернення до списку